Душа дракона (Лаванда Різ)

Матеріал з УкрНет після Майдану
Перейти до: навігація, пошук
Душа дракона (Лаванда Різ)
Автор Лаванда Різ
Де опубліковано Кам’янське
сучасна українська проза, фентезі
Букнет
Видання, рік випуску Російська у 2010
Українська в 2020
Примітки https://booknet.com/uk/book/dusha-drakona-b236544#!


Душа дракона — роман в жанрі фентезі української письменниці із Кам'янського Лаванди Різ.

Написаний російською мовою у 2010 році. Авторський переклад українською викладено для широкого загалу читачів на сайті Букнет у 2020 році [1].

Анонс[ред. | ред. код]

Вже від народження я була приречена стати забавкою для дракона, адже чоловіки дракони, ці зухвалі красені, звикли відбирати собі гарненьких рабинь. Та коритися не в моєму характері! Я маю намір пручатися та боротися за своє життя, за право покохати того, кого обере моє серце. У мене є таємниця, дар, який є благословінням та прокляттям водночас. Але я вірю, що не всі чоловіки дракони жорстокі та підступні, що я відшукаю свого шляхетного владику, свого єдиного, який захистить та відкриє мені свою душу.
Дякую за обкладинку неперевершеній Asteriya!

Анотація авторки до книги

Книга для поціновувачів фентезі і жанру сучасний любовний роман. Сповнена глибоких почуттів, гострих емоцій. Дії відбуваються у вигаданому світі, що кишить драконами. Люди у цьому світі лише челядь для господарів-драконів, безправні і затуркані.

Публікації[ред. | ред. код]

Книга написана в 2010 році російською мовою і опублікована на ресурсі Літнет. До 2020 року авторка прийняла рішення перекласти роман українською мовою. Літнет на той час пережив ребрендинг і отримав назву Букнет. На Букнеті роман українською опубліковано в 2020 році на сторінці booknet.com/uk/book/dusha-drakona-b236544.

Твір переживає поточні редагування, оскільки, за твердженням авторки, вона народилася і проживає в російськомовному регіоні і тривалий час послуговувалася виключно російською мовою.

Станом на 2021 рік друком книга не виходила.

Герої[ред. | ред. код]

Джин, повне ім'я Джинджер, Струмочок — головна героїня, рудоволоса дівчина - «іскра» з очима кольору фіалки, здатна змінити долю самого владного дракона
Магда — сліпа матір Джин
Атаван — син намісника, дракон, перший коханець Джин
Варон — владика Піночі, дракон, чоловік Джин; батько її первістка, що побачив світ після смерті батька
Шон, Клер, Олівія, Енді, Роб — юнаки і дівчата з іншого світу, прибульці, які стали жертвами Атавана
Шай — владика Чорної Люті, дракон, другий і останній чоловік Джин

Сюжет[ред. | ред. код]

Юна Джин живе в світі, де правлять дракони, а люди є їхніми рабами, забавками, наложниками. Оскільки старший брат Джин вже досяг 18-річного віку [2], а батько її загинув від рук драконових посіпак, 14 дівчина лишилася єдиною годувальницею в сім'ї, де окрім неї ще стара мати і молодша сестричка.

На полюванні Джин потрапляє в поле зору молодого владики[3]. Атаван позбавляє дівчинку цноти, і вона на певний час стає його коханкою.

Через перехід між світами до лісу, де мешкає Джин, потрапляють шестеро юнаків і дівчат. Їм Джин розповідає про основи влаштування світу драконів і наложників:

Повсюдно в моєму світі живуть люди і дракони. Причому, дракони панують, а люди лише підкоряються. Люди живуть в селищах, нібито своїм життям, багатше чи бідніше, кожен за здібностями і називаємося ми «наложниками». Так колись постановили дракони, бо ж справжня назва нашого народу вже давно поринула в минуле. Наші господарі, вони ж «владики», на вигляд звичайні люди. Ну як … не зовсім звичайні — бугаї із загадковими очима. Міцні, високі, сильні, але з незвичайною душею. Їх душа — це дракон. І владики можуть приймати форму своєї душі. Більшість драконів підступні, розумні і нещадні. Вони можуть милувати, можуть стратити, але частіше останнє. Владики не беруть з селищ данину пшеницею або хутром — вони збирають податки людьми. Забирають юнаків і дівчат, які їм сподобалися, до своєї цитаделі. Хтось із них стає майстром, хтось слугою, а хтось «забавою». Є ще одна категорія — раби. Рабами стають ті, хто провинився без права помилування.

Джин дізнається, що вона не проста дівчина. Дракони називають таких жінок "іскрами". Від союзу дракона та іскри народжується не покруч, а повноцінний дракон. Проте, дракони і бояться іскор, оскільки чоловік-дракон не здатен втаїти нічого від жінки-іскри.

Від підступів Атавана гинуть самі найдорожчі для Джин істоти: прибульці з іншого світу, перший чоловік-дракон Варон. І лише союз жінки-іскри і другого чоловіка з потаємного підземелля — володаря Чорної Люті Шая — дозволяє покарати підступного вбивцю

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. booknet.com/uk/book/dusha-drakona-b236544 — посилання на книгу на Букнеті
  2. Коли дракони-владики забирають наложників до цитаделі
  3. Так люди називають своїх повелителів, які, в свою чергу, можуть жити в двох іпостасях: в людській подобі як владики, і в подобі драконів, крилатих кровожерних монстрів.

Шаблон:Букнет